Для батьків

Розклад дзвінків:

1-й    урок   8.30 – 9.05

2–й   урок   9.25 – 10.00

3–й   урок   10.30 – 11.05

4-й    урок   11.35 – 12.10

5-й    урок   12.30 – 13.05

Зразок записки

Шановна ____________________________________________________!

                                           ( ім я та по батькові класного керівника)

Мій (моя)   син (донька) _____________________, учень(-иця)     …    класу

був (була) відсутній (-я) ___________    на уроках  за сімейними обставинами  (інша причина).                                                                                     

                                                  (дата)

________________                              _________________                         __________________

            (дата)                                                      (підпис)                                          (ім   я, прізвище)     

Для тих хто йде в 1 клас

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», наказу МОН України від 07.04.2005р. № 204 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів» до першого класу загальноосвітнього навчального закладу зараховуються діти, як правило, з 6 років.
У пункті 1.4 Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 29 липня 2009 р. № 20 наголошено: «Не допускати прийом до школи дітей, молодше 5 років 8 місяців».
Згідно з Законом України «Про дошкільну освіту» право на перебування у дошкільних навчальних закладах гарантовано дітям віком до шести (семи) років.
Для прийому до першого класу батьки або особи, які їх замінюють, надають такі документи:
- заява на ім’я директора школи;
- копія свідоцтва про народження;
- медична картка встановленого зразка.
Інших документів для зарахування дитини до 1 класу не передбачено чинним законодавством.
Наказ про зарахування дитини до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу видає директор на основі поданих документів, як правило, до початку навчального року.

Навчання першокласників здійснюється за семестровою структурою.
Навчально-виховний процес у першому класі здійснюється за груповою (класно-урочною), індивідуальною формою навчання.
Навчальні досягнення учнів 1-х класів оцінюються вербально.
Відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01):
П. 9.12. Наповнюваність 1-х класів не повинна перевищувати 30 учнів.
П. 9.10. Початок занять у загальноосвітніх навчальних закладах повинен бути не раніше 8 години.Учні 1-х класів навчаються лише у першу зміну.
П. 9.4. Тривалість уроків у перших класах загальноосвітніх навчальних закладах становить 35 хвилин.
П. 9.5. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.
П. 9.6. Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день - четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови).
П. 9.7.Тривалість перерв між уроками для учнів першого класу має бути не меншою 10-15-ти хвилин. Тривалість великої перерви після другого уроку — не менше 30-ти хвилин, або двох малих перерв по 20 хвилин після другого і третього уроків. На великих перервах організовується харчування, активний відпочинок учнів.
П. 9.8. Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання, математики тощо через кожні 15 хвилин уроку проводиться фізкультхвилинка та гімнастика для очей.
П. 9.9. У першому класі домашні завдання не задаються.
П. 9.18. У загальноосвітніх навчальних закладах, де організовано навчання учнів перших класів, повинні бути обладнані приміщення, у тому числі класна та ігрова кімнати, а також кімната для відпочинку як мінімум на паралель класів.
П. 9.19. Учні зараховуються до групи продовженого дня за згодою (заявою) батьків або осіб, які їх замінюють. На підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють) дозволяється відпускати дітей у зручний для батьків час.
Для першокласників, які відвідують групи продовженого дня, необхідно організувати щоденний 1,5-годинний денний відпочинок (сон).
Прогулянка для школярів повинна бути не меншою ніж 1,5 години протягом дня.
Підручники та навчальні посібники учнів першого класу рекомендується зберігати у класі.

30 порад батькам школярів початкових класів!

1. Любіть дитину, частіше обіймайте її.

2. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Знаходьте радість у спілкуванні. Цікавтеся справами та проблемами дитини.

3. Розвивайте дитину: заохочуйте до малювання, розфарбовування, вирізання, наклеювання, ліплення. Обов’язково привчайте дитину до звички читати книжки щодня.

4. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.

5. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.

6. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.

7. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.

8. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.

9. Пам’ятайте, що кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.

10. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

11. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви з цим не впорались – провини дитини в цьому немає.

12. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона витрачає сили.

13. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

14. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримала?». Зустрічайте дитину спокійно, не ставте тисячу запитань, дайте їй розслабитися.

15. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.

16. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварки. Говоріть із дитиною спокійно.

17. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.

18. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 30-40 хв. треба відпочивати 5-15 хв. залежно від віку дитини. Першокласникам потрібно кожні 15-20 хв. робити перерви на 10-15 хв.

19. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі словами «не хвилюйся», «ти все вмієш», «поміркуймо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

20. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»

21. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

22. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною.

23. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

24. Знайте, що діти люблять казки, цікаві історії, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Приділіть дитині 10-15 хв. перед сном.

25. Підтримуйте дитину. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її досягнень і можливих труднощів допоможуть дитині розвиватися.

26. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрічається в школі. Поясніть їх необхідність.

27. Дитина ходить до школи, щоб вчитися, але їй може щось не вдаватися, це природно. Дитина має право на помилку.

28. Складіть разом із дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

29. Підтримуйте дитину в її бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна її похвалити. І не просто хваліть, а розкажіть, що саме вона зробила добре.

30. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Школа – це важливо, але це не привід позбавляти дитину різноманіття, радості, гри…

17 серпня 2017 р.

Поради батькам

   Для дітей початок навчального року – не тільки приємні зустрічі з однокласниками, але й великий стрес. Діти приходять після літніх канікул розслаблені, у них зовсім немає бажання навчатися. Тому, щоб краще дітки адаптувалися і звикли до шкільного навчання, є кілька порад, що допоможуть їм краще адаптуватися. 

 1.Якщо ви вранці будите дитину, будіть її ніжним голосом, дитина звикатиме до вашого спокійного лагідного голосу – і це буде краще пробудження для дитини.

2.Не намагайтеся одразу зібрати дитину до школи швидко, енергійно та радісно, адже дитині потрібен час, щоб звикнути до вранішнього пробудження.

3.Намагайтеся обов’язково налаштувати дитину на гігієнічні процедури. Після гігієнічних процедур дитина має час для сніданку, це обов’язковий ритуал. 

Побажання батькам: після школи зустрічайте дитину спокійно, лагідно, не ставте їй тисячі запитань, що будуть для неї великим стресом і кошмаром, дитина не зможе зразу відповісти на запитання "Як минув твій день?"

Поради батькам першокласників 

1.     Спочатку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювались на щоденні хвилювання.

2.      Вранці будіть дитину спокійним, з усмішкою лагідним словом.

 3. Обов'язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка.
 4.Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює, витрачає багато сил і енергії.
 5. Привчіть дитину збирати портфель напопередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чогось важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлініше ставитись до своїх обов'язків і стане більш зібраною.
 6. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів. У дитини попереду важлива праця.
 7. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї безліч запитань, дайте їй можливість розслабитись. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.
 8. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід - зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.
 9. Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, хай заспокоїться, тоді вона сама все розкаже.
 10. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку, говоріть з дитиною спокійно.
 11. Не треба завантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку перебування у школі. Протягом дня знаходьте час для спілкування з дитиною.
 12. Всі розходження, щодо виховання дитини, вирішуйте без неї.
 13. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує.
 14. З перших днів навчання вимагайте дотримання режиму дня дитиною. Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. Прочитайте дитині казку, це її заспокоїть.
 15. Батькам необхідно терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить, його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддавайтесь спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину, навіть, коли у неї щось не виходить.
 16. Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності.
 17. Дитина має відчувати, що Ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.

 18. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: "Якщо ти будеш     добре вчитись, то ..." Часом умови ставляться важкі - й тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.

 19. У сім'ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

  20. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники стомлення, перевантаження.

   21. Пам'ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню,      лагідні слова. Не лінуйтесь подарувати це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.

Рекомендації щодо організації правильного режиму дня першокласника

1.Правильно обладнайте робоче місце дитини
     Стілець повинен мати спинку, на якій в області попереку повинен бути спеціальний валик, що не дає м'язам перенапружуватися.

     Ступні дитини повинні упиратися в підлогу так, щоб кут між стегном і гомілкою був прямий. Глибина стільниці повинна бути 60-80 см, ширина - 120-160 см.

      Для підручників потрібно придбати спеціальну підставку, та поставити її на відстані витягнутої руки від очей. Якщо книга буде лежати збоку від маленького учня,часті нахили голови перевантажать шийний відділ і спровокують головні болі.

      Відстань між очима дитини і робочою поверхнею: повинно відповідати 30-35 см. З лівого боку обов'язково повинен стояти світильник - крім основного освітлення.

      Пам’ятайте , що світильники з люмінесцентним освітленням можна використовувати тільки з 12 років - вони дуже стомлюють очі, тому краще користуватися звичайними ламповими.
2. Правильне харчування обов’язкове
      Хороший сніданок дуже необхідний. Приготуйте теплу їжу: кашу, омлет, запіканку, сирники. Корисні речовини надходять в кров, і та у свою чергу живить мозок, який буде активно працювати. Як перекус в школі давайте дитині з собою галетне печиво і яблуко.
3. Проводжайте дитину теплими словами з побажанням гарного дня
      Не прощайтеся з дитиною фразами – дивись не балуйся», «веди себе добре», «щоб сьогодні не було поганих оцінок» , «якщо ти зробиш, то ...» і т.д. , дитина не комп’ютер щоб її такими фразами програмувати. Побажайте краще удачі, та підбадьорте, якщо знаєте що сьогодні такий важкий день .
4. Навчить своє чадо «тримати спину»
Для цього привчайте дитину щодня виконувати 10 простих вправ.
           1) Нахили. Початкове положення - сидячи з витягнутими вперед ногами на підлозі. Потрібно спробувати нахилитися якнайнижче і обхопити руками пальці ніг. Піднятися в початкове положення і повторити 5 разів.
            2)Махи ногами. Початкове положення - лежачи на правому боці, права рука під головою, ліва перед собою. Повільно піднімати рівну ліву ногу вгору й опускати 15 разів. Повторити вправу для правої ноги, перекинувшись на лівий бік.
             3)Книга. Початкове положення - вис на шведській стінці. Сідницями і спиною потрібно щільно торкатися в стіні. Повільно підняти рівні ноги, не відриваючи сідниць, повторити 5 разів.
              4)Йог. Початкове положення - поза йогів із зімкнутими ступнями ніг. Тримати спину прямо і сидіти 15-20 секунд, розслабитися і повторити 7 разів.
               5)Сонечко. Поставте малюка впритул до рівної стіни, стежачи за тим, щоб він торкався стіни трьома точками - плечима, сідницями і п'ятами. Руки підняти вгору і повільно опускати в сторони по колу, не відриваючи від стіни. Повторити 5-7 разів.
              6)Стільчик. Початкове положення те ж, руки вздовж тулуба, долонями до стіни. Повільно, не відриваючи тіла, ковзати по стіні, намагаючись сісти. Повторити 5-7 разів.
             7)Замок. Початкове положення - стоячи. Відвести одну руку за голову, другу - за лопатки, спробувати зімкнути руки або як можна більше наблизити їх одне до одного. Повторити 5-7 разів.
              8)Ванька – встанька . Початкове положення - лежачи на спині. Плавно, намагаючись тримати спину рівною, піднятися в положення сидячи. Опуститися, повторити 5-7 разів.
                9)Човник. Початкове положення - лежачи на животі. Руки відвести назад, підняти голову і плечі і повільно відірвати від підлоги ноги. Затриматися в такому положенні 5 секунд, опуститися, повторити 5 разів.
                10) Місток. Початкове  положення - лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах. Зробити вдих і повільно підняти таз, щоб утворювалася пряма лінія. Затриматися на пару секунд і на видиху опустити таз. Повторити 7 разів.
5.Слідкуйте за зором дитини
      Включіть в раціон чорні ягоди, риб'ячий жир, печінка, морквяний сік з оливковою олією - вони багаті вітаміном А, який покращує зір, знімає втому з очей.
      Під час виконання домашніх завдань, стежте, щоб кожні 20 хвилин у дитини була перерва. У цей час краще робити очну гімнастику: нехай малюк постане біля вікна, зосередиться на намальованою на ньому точці і рахує до 10.   Комп'ютерні ігри сильно напружують зір.
6. Слідкуйте за вчасним виконанням домашнього завдання
    Оптимальний час для домашнього завдання - 15-16 годин. Починати з самого важкого, поки увага на висоті. І не намагайтеся зробити все уроки відразу, не перевантажуйте дитину.

     Тривалість безперервного читання не повинна перевищувати 8 хвилин, а оптимальна тривалість безперервного письма - 2 хвилини.

     Крім цього, через кожні півгодини занять потрібно робити 5-хвилинну гімнастику для рук. Згадайте старий віршик: «Мы читали, мы писали, наши пальчики устали» і стискайте пальці разом з дитиною.
7. Слідкуйте за режимом сну
     Сон першокласника становить 11-12 годин на добу, при цьому шестирічкам необхідний 1-2-годинний денний сон. Не забувайте провітрювати кімнату перед сном
8. Частіше хваліть
     Спілкуйтеся зі своїм першокласником, уважно слухайте його розповіді про школу, обговорюйте всі події, що відбуваються в його житті. Частіше хваліть малюка, він потребує вашої підтримки.

   Заохочуйте кожне маленьке і велике досягнення: справа в тому, що особливо у віці 6-7 років діти орієнтовані на реакцію дорослих.
9. Не перевантажуйте портфель
   Перевантаження багаті поганою поставою, сколіозом. Тому стежте, щоб шкільний портфель вашої дитини не був перевантажений.
10. Поцікавтеся до якої групи здоров’я відноситься ваша дитина
      1 вересня треба прийти до школи з довідкою, в якій вказана група здоров'я дитини. Справа в тому, що шкільні заняття фізкультурою - це величезне навантаження на організм, що росте, і ви повинні бути впевнені, що вашому малюкові вона під силу.

     Залежно від стану здоров'я з самого народження всі діти діляться на групи, і для кожної з них повинні бути розроблені свої фізичні навантаження. Зрівнювати всіх дітей у класі не можна: те, з чим легко справляється дитина з I групою здоров'я, зовсім не під силу дитині III-V групи.
Група I - діти здорові, з нормальним психічним розвитком і що хворіють не частіше 3-4 разів на рік. Діти цієї групи не мають вад розвитку або інших порушень внутрішніх органів.
Група II - діти здорові, але які можуть мати невеликі проблеми зі здоров'ям, наприклад, дитина може страждати алергічним захворюванням або мати зайву вагу. Також - діти з хронічними захворюваннями в стадії стійкої клініко-лабораторної ремісії (не менше 3-5 років) або частими ГРЗ.
Група III - діти з хронічними захворюваннями або вродженими вадами розвитку з періодами загострення.
Група IV - діти, які мають значні відхилення у стані здоров'я зі зниженими функціональними можливостями.
Група V - це найважча група здоров'я: діти, хворі на хронічні захворювання зі значно зниженими функціональними можливостями, інваліди. 

Як правильно організувати робочий день першокласника?

Дитина пішла в перший клас. Це радісна і хвилююча подія, але водночас і додаткові труднощі. Відбувається зміна провідних видів діяльності. Нові обов'язки потребують від дитини зібраності, витрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо до найдрібніших деталей продумати розпорядок дня школяра.

На те, що розпорядку дня дотримуватися необхідно, вказують психологи, лікарі, адже це важливий засіб збереження нормальної працездатності учня. Розпорядок дня багато в чому залежить від індивідуальних особливостей дитини, умов життя.

Орієнтовний розпорядок дня для учнів початкових класів.

7.00—7.30          пробудження, підйом, ранкова гімнастика;

7.30—7.50          сніданок;

7.50—8.15          дорога до школи;

8.15—12.30        заняття у школі;

12.30—13.00     повернення зі школи;

13.00-  13.30         обід;

13.30—15.00      післяобідній відпочинок;

15.00—16.00       перебування на повітрі;

16.00—17.30     читання, ігри, розваги ;

17.30—19.00       перебування на повітрі;

19.00—20.30        вечеря, заняття улюбленими справами;

20.30  -  7.00            сон.

 Підйом.

Ранок у багатьох сім'ях проходить напружено, особливо тоді, коли дорослі поспішають на роботу. Батьки час від часу покрикують на дитину. Щоб цього уникнути, важливо пам'ятати одну істину: вчасно вставати — вчасно лягати. Якщо дитина привчена рано лягати, звечора готувати все необхідне до занять, то особливих труднощів не відчувається.

Робочий день школяра, як правило, починається з ранкової гімнастики. Зарядка тонізує нервову систему, поліпшує роботу серця, сприяє гарній поставі. Ранкова гімнастика закінчується водними процедурами: обливанням, обтиранням.

Після гімнастики і ранкового туалету — сніданок. Дитині потрібен повноцінний сніданок, оскільки попереду — напружена розумова праця. Нехай дитина з'їсть те, що любить і що їй подобається. Як правило, щось діти їдять з апетитом, чогось вони не люблять. Зважте на це. Така поведінка дитини — не завжди вияв дитячих капризів. Іноді це стан організму, з яким не рахуватися не можна.

Дорога до школи.

З дому слід виходити завчасно, йти енергійно,  нагадувати про дотримання правил вуличного руху.

Ранок закінчився. Діти пішли до школи. Почався робочий день. Пам'ятайте: все, що дитина може, вона має виконувати сама: зробити зарядку, застелити ліжко, помитися, одягнутися, вчасно вийти з дому. Це важлива умова виховання самостійності.

Заняття у школі

Обід. Бажано, щоб він складався з трьох страв. Вживання лише другої страви нерідко призводить до захворювання органів травлення. Перед обідом дитина має переодягтися, помити руки, а після обіду прибрати, помити посуд.

Для відновлення зниженої на кінець першої половини дня працездатності доцільний активний відпочинок.

Молодшим школярам рекомендують перебувати на свіжому повітрі не менше трьох годин на день. Це необхідно для того, щоб дитина росла здоровою. Для першокласників важливий і пасивний відпочинок —  денний сон протягом години.

Підвечірок. Дитина може:

          1) з'їсти булочку, сирі овочі, фрукти;

2) випити склянку кефіру чи какао.

Настає вечір. Вдома збирається вся сім'я. Поспілкуйтеся з дитиною. Поцікавтесь, як пройшли уроки в школі, розпитайте про життя класу.

Вечеря має бути легкою і становити не більше від 20% денного раціону. Молоко, овочі, фрукти та інша легкозасвоювана їжа мають складати основну частину вечірніх страв.

Вільний після вечері час школяр може використати на свій розсуд. Простежте, щоб діти не гралися в рухливі ігри, не слухали розповіді про страшні події, не дивилися "фільмів-жахів".

Перед сном дитина має підготувати все, що необхідно для занять у школі, провітрити кімнату, почистити зуби, прийняти душ, помитися, постелити постіль, побажати всім доброї ночі.

Сон. Першокласника необхідно вкладати спати не пізніше від 21.00. Але чимало дітей порушують цей режим. Щоб сон був глибоким, необхідно привчати дитину лягати спати і вставати завжди в один і той же час. Перед сном — 20—30 хвилинна прогулянка на свіжому повітрі.

Таким чином, ми розглянули розпорядок дня. Чи можливі відхилення від нього? Звичайно, так. Адже ми підкреслили, що розпорядок — поняття умовне. Кожна дитина — це людина з притаманними їй індивідуальними особливостями.

Чи готова Ваша дитина до школи?

Одне з першочергових завдань сім’ї - забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Воно полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

         Значне місце у родинному вихованні має зайняти настроєність дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу.      

           Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; переконувати, що навчання в школі - це серйозна праця, в результаті якої дитина пізнає багато нового.

            Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

              

Підготовка дитини до школи

І. Розвиток аналітико-синтетичних умінь

1.Складання мозаїчних головоломок з опорою на малюнок.

2.Робота із наборами малюнків, серед яких треба знайти один зайвий.

3.Продовження логічних ряду.

4.Відгадування логічних загадок і головоломок.

5.Знаходження подібностей між несхожими предметами і відмінностей між схожими.

6.Віднаходження зв’язків між предметами.

7. Опис малюнків.

8. Продовження розповіді за даним початком.

9. Складання малюнків з елементів або домальовування незакінченого малюнка.

ІІ. Розвиток дрібної моторики кисті руки 

1.     Робота з пластиліном або глиною.

2.     Імітація пальцями гри на піаніно, барабані.

3.     Катання по столу, почергово кожним пальцем, дрібних намистинок, кульок, горошинок.

4.     Зав’язування і розв’язування вузликів.

5.     Нанизування на нитку ґудзиків, намистинок тощо.

6.     Вирізування витинанок. Складання орігамі.

7.     Малювання візерунків, що складаються із суцільних та перерваних ліній.

8.     Використання спеціальних тренувальних вправ у зошитах для  дошколяриків.

ІІІ. Розвиток фонематичного слуху.

1.     Розучування скоромовок, чистомовок.

2.     Складання слів.

3.     Добір римованих пар слів, закінчення віршів.

4.     Використання ігор «Знайди двері»( перший звук у слові), «Знайди замок» (останній звук у слові), «Зіпсований телефон».

5.     Добір слів (малюнків предметів), що починаються або закінчуються певним звуком.

Рекомендації батькам  майбутніх      першокласників

      Вже залишається не так багато часу перед новим етапом в житті вашої дитини, коли вона піде перший раз в перший клас. Від того, наскільки безболісно станеться цей перехід в нове життя, багато в чому залежатиме любов-нелюбов вашого чада до школи, а відповідно, і його шкільні успіхи. Тому спробуйте дотримуватися деяких порад.

         1. Не напихайте новою інформацією

    Головне,як кажуть, «не перестарайтеся ». А якщо насідатимете на дитину з читанням і рахунком, ви зможете викликати у нього негативні емоції з приводу школи. Звичайно, почитати трішки, розв”язати нескладні приклади можна, але все це повинно бути в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільникам поважно по кілька разів читати одні і ті ж самі книжки. Вони, взнаючи “матеріал”, прагнуть підказати розповідачеві, що буде далі, поправляють, якщо він допустив неточність. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютне нескладно вже на першому уроці висловити свою “дорослу” думку.

        2. Розповідайте позитивні історії зі свого шкільного життя

      Поважно сформувати у майбутнього школяра позитивне відношення до школи. Якщо дитина хоче вчитися і упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов’язаний з новими правилами і розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно здоланий. Для цього частіше розповідайте своєму чаду забавні історії зі свого шкільного життя.

         3. Не робіть акцент на оцінках

     Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають лякати: “Читай, а то двійки мені приноситимеш”. Поважно акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти взнаєш багато нового, у тебе з’являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на результаті гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати, тим більше що в першому класі їх не ставлять.

        

      4. Не лякайте школою

     Ні в якому разі не ведіть при дитині розмови, що у нього “закінчилося дитинство”, не жалійте його: мовляв, бідненький, починаються трудові будні.

Навіть жартома не лякайте школою. Не стоїть при маляті також обговорювати майбутні витрати, засмучуючись про дорожнечу форми або канцтоварів.

        5. Купуйте шкільне приладдя разом з дитиною

     Купувати портфель і все приладдя для школи потрібно з дитиною, тоді вона виявляється залученою до процесу підготовки до першого вересня. Хай маля саме вибере собі пенал, ручки, олівці і лінійки, зошити з барвистим малюнком на обкладинці. Прийшовши додому, не ховайте покупки в шафу – дайте їх дитині, аби вона звикла до нових для нього речей. Хай вона збирає портфель, носить його по квартирі, розкладає на столі зошити і олівці, тоді прості вказівки вчителя: “Дістаньте червону ручку або зошит в лінійку” не викличуть у маляти труднощів: вона чітко знатиме, де у неї що лежить. Добре також сходити з дитиною у вибрану школу, якщо ви ще цього не зробили. Погуляйте біля школи. Так маля швидше звикне до нового місця.

         6. Грайте в школу

    Хай всі іграшки вашого чада підуть в перший клас, а найулюбленіша стане вчителем. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як проситися в туалет, що робити на зміні (15-хвилинні “уроки” повинні чергуватися з п’ятихвилинними “змінами”).

    

         7. Подружіть маля з годинником

     Необхідний для школи навик – орієнтація в часі. Якщо ваше маля ще не розбирається, котра година, навчите його цьому. Багатьом діткам легко орієнтуватися по електронному годиннику. Дитина повинна знати, що означає чверть години, півгодини, через годину Повісьте в дитячій великий годинник (будь-які, головне, аби дитина могла взнавати по ним час). Під час читання, гри або їди можна поставити годинник на стіл і звернути увагу дитини на те, в скільки почалася дія і в скільки воно закінчилося.

         8. Більше командних ігор

     У школі є правила, які необхідно виконувати: сидіти за партою, вставати, коли вирішить вчитель, не кричати. Без розуміння цих елементарних законів дитині буде важко в 1-м класі. Аби розвинути в маляті уміння підкорятися і грати по правилах, використовуйте командні ігри. Завдяки ним дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежить результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, – це спокійне відношення до програшу.

           9. Тренуйте увагу і пам’ять

      Хороша гра на уважність: всім роздається однаковий текст, засікається час і потрібно якомога більше і швидше знайти і викреслити букв “с”. Проводити “заняття” спочатку по 10 хвилин, назавтра 15, довівши час “уроку” до тієї тривалості, яка буде в школі. Тоді дитину так не лякатимуть безконечні півгодини занять. Ще можна почастіше грати в “Відвернися і назви”. Розкладіть на столі іграшки і дайте дитині поглянути на стіл протягом 1-ої хвилини. Потім він відвертається і називає іграшки, лежачі на столі. Ускладнюйте завдання: додайте іграшки, скорочуйте час на запам’ятовування. Можна замінити іграшку інший – дитина, обернувшись, повинна розповісти, що змінилося.

Як допомогти дитині

 добре вчитися

v  До початку навчального року забезпечити учня необхідним приладдям, підручниками.

v  Організувати постійне робоче місце, де було б зручно читати, писати, світло повинно падати зліва.

v Стежити, щоб учень виходив вчасно з дому до школи, щоб не було запізнень і порушень.

v Вимагати, щоб учень сідав робити уроки в один і той же час, працював уважно, старанно, після кожних 50 хв. робити перерву па 10 хв.

v Не відривати учня від роботи, не включати в цей час радіо, телевізор, магнітофон.

v Коли уроки підготовлені, потрібно їх перевірити.

v Батьки повинні щоденно перевіряти зошит ї щоденник.

v Батьки виховують любов до інколи, навчання.

v Не критикувати перед дітьми вчителів, а говоріть на зборах при директорові.

v 1-2 рази на місяць заходьте до школи, говоріть з учителями про дисципліну дитини. Систематично відвідуйте лекції, збори

Десять заповідей для мами і тата майбутнього першокласника

v Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

v Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

v Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).

v Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».

v Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

v Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво.

v Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

v Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

v Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

v Не будуй те ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

           

Поради батькам, які прагнуть розвивати здібності своїх дітей

v Не стримувати розкриття потенціальних можливостей психіки.

v Уникати однобокості в навчанні та вихованні.

v Не позбавляти дитини ігор, забав, казок, створювати умови для  виходу дитячої енергії; рухливості, емоційності.

v Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (по­чуття безпеки, кохання, повага до себе та оточуючих), оскільки людина; енергія якої пригнічена загальними проблемами найменше спроможна досягти висот самовираження.

v Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми спра­вами. Пам'ятайте: «Якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас».

v Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.

v Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, запитання дитини. Відповідайте на всі запитання; навіть, якщо вони, на ваш погляд, виходять за рамки дозволеного.

v  Навчати слід не того, що може сама дитина, а того, що вона опано­вує за допомогою дорослого, показу, підказки.

Батьківський катехізис, або Закони розумно організованого сімейного виховання школярів

      1.   Пам'ятайте, що навчання — один із найскладніших видів праці, а розумові сили й здібності дітей не однакові.

2.   Не можна вимагати від учня неможливого. Важливо визначити, на що він здатен у даний час навчальної діяльності, як розвивати його розу­мові здібності:

3.   Навчання не сприяє розвитку учня, якщо воно вимагає від нього механічної роботи, зазубрювання, а не напруження розумових сил, пізна­вальної активності, мислення та дії.

4.   Найпростіший метод виховання, що не вимагає ні часу, ні розуму—побити дитину й цим озлобити її чи зламати. Виключайте опіку, крик, на­силля й командно-наказовий тон. Вони викликають протидію дітей, психічні травми, придушують бажання та інтерес, примушують шукати порятунок в обмані.

5.  Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання, ініціативу й са­мостійність Дитини в навчанні та в усіх ЇЇ справах.

6.Пам'ятайте що згідно з науково обґрунтованими нормами, над вико­нанням усіх домашніх завдань учень першого класу має працювати не більше однієї години, 2-го класу — 1,5 години, 3—4 класів — до 2-х годин, 5—6 класів — до 2,5 години, 7 класу — 3-х годин, 8—11 класу — 4-х годин.

7.   Привчайте дітей користуватися годинником і не дозволяйте сидіти над виконанням домашнього завдання більше встановленого часу. Це відіб'ється на їхньому здоров'ї та розумовому розвитку. На вихідні дні та свята домашні завдання не слід давати.

8.   Не примушуйте учня писати в чернетках, переписувати виконане ним завдання — це призводить до перевтоми, викликає відразу до навчання.

        9.   Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає за виконану роботу не таку оцінку, як вам би хотілося. По-перше, оцінка має виховну роль, а по-друге, це не остання робота й не остання оцінка.
       10.  Дайте дитині можливість самостійно пізнати радість успіху в на­вчанні, визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.

Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання, особливо на першому етапі навчання. Але вашими оцінками має бути «задоволений» та «не задоволений». Можна додати слово «дуже». І будьте впевнені, що завтра ваша дитина буде дуже старатися, щоб ви були нею задоволені

12. Здоров'я дитини — крихка кришталева куля, а тримають її три ат­ланти: спадковість, спосіб життя й середовище, Організуйте правильний режим життя, харчування й відпочинку дітей.

13. Організовуючи різні ігри й види навчальних занять дітей, приділяйте увагу фізичному розвитку й особливо розвитку дрібних м'язів (пальців та рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, ігри на музичних інструментах.

14. Обов'язково помічайте й заохочуйте навіть мало помітні успіхи/дітей у навчанні й поведінці, використовуючи для цього слова похвали, поцілунки й різні види морального заохочення.

15. Батько і мати — найкращі вихователі, вони повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома.

Пам'ятайте, що дитина — дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, таку дітях відбивається вся організація життя сім'ї, працьовитість, духовне багатство й моральна чистота матері та батька

Пам’ятка   батькам від дитини.

1. Не розбещуйте мене, цим ви мене псуєте.

2. Не бійтеся бути вимогливими. Це дозволяє мені визначатися.

3. Не покладайтеся на силу у стосунках зі мною. Це привчіть мене до того, що зважати слід лише на силу.

4. Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику і змушує вперто прагнути у всіх випадках залишити останнє слово за собою.

5. Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати; це похитне мою віру у вас.

6. Не піддавайтеся на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки для того, аби роздратувати вас.

7. Не засмучуйтеся занадто від моїх слів: «Я вас ненавиджу». Я  не це маю на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували за тим, що мені зробили.

8. Не змушуйте мене почуватися меншим, ніж я є насправді.

9. Не робіть для мене і за мене те, що я мушу зробити сам. Я використовуватиму вас, як обслугу.

10. Не дозволяйте моїм «поганим» звичкам притягувати до мене надмірно вашу увагу. Це лише надихне мене на їх засвоєння.

11. Не нарікайте на мене у присутності сторонніх людей. Я зверну більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно, віч-на-віч.

12. Не намагайтеся обговорювати мою поведінку у розпал конфлікту. Буде нормальним, якщо ви зробите якісь кроки, але давайте поговоримо про це пізніше.

13. Не намагайтеся читати мені нотації. Ви будете здивовані, дізнавшись, що я чудово розумію, що таке «добре» і «погано».

14. Не змушуйте мене відчувати, що мої провини – смертельний гріх.

15. Не чіпляйтеся до мене і не буркотіть на мене. Я повинен буду захищатися, прикидаючись глухим.

16. Не вимагайте від мене пояснень, навіщо я це зробив. Я іноді і сам цього не розумію.

17. Не піддавайте надто великому іспиту мою чесність. Заляканий, я легко перетворюся на брехуна.

18. Не забувайте. Що я люблю експериментувати. Саме так я пізнаю світ.

19. Не захищайте мене від наслідків моїх власних помилок. Я вчусь на власному досвіді.

20. Не звертайте забагато уваги на мої маленькі хвороби.

21. Не намагайтеся здихатися мене, коли я ставлю відверті запитання. Я буду шукати інформацію десь на стороні.

22. Не відповідайте на мої дурні та безглузді запитання. Я просто хочу, щоб ви постійно мене бавили.

23. Ніколи не натякайте, що ви є досконалі і безгрішні.

24. Не хвилюйтеся, що ми з вами проводимо мало часу. Головне те, як ми його проводимо.

25. Нехай мої острахи не викликають у вас надмірного хвилювання, інакше я буду лякатися ще більше. Покажіть мені, що таке мужність.

26. Не забувайте, що я не можу успішно розвиватися без розуміння і підтримки. Похвала, коли вона чесно заслужена, іноді все ж забувається, а прочуханка, здається, ніколи.

27. Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до друзів. Тоді я теж стану вашим другом. Я вчусь, наслідуючи приклади, а не під впливом критики.

Як підтримати дитину в період  адаптації до школи?

       

Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків. Отже, для того,  щоб підтримати дитину, необхідно:

·        Спиратись на сильні сторони дитини.

·        Уникати підкреслення невдач дитини.

·        Показувати, що ви задоволені дитиною.

·        Вміти і бажати демонструвати любов до дитини.   

·        Вміти допомогти дитині поділити великі завдання на частини, з якими вона може впоратись.

·        Проводити більше часу з дитиною.

·        У стосунках з дитиною активно використовувати гумор.

·        Знати про всі спроби дитини, які вона здійснила, щоб справитись із завданням.

·        Вміти взаємодіяти з дитиною.

·        Дозволяти дитині самій розв'язувати проблеми там, де це можливо.

·        Уникати дисциплінарних заохочень і покарань.

·        Приймати індивідуальність дитини.

·        Проявляти емпатію (розуміння стосунків, почуттів, психічних станів іншої особи) і віру у вашу дитину.

          Батьки часто плутають підтримку з похвалою і нагородою. Похвала може бути і не бути підтримкою. Наприклад, дуже щедра похвала може здатись дитині нещирою. В іншому випадку вона може підтримати дитину, яка має осторогу, що не відповідає батьківським очікуванням.

         Підтримка базується на тому, щоб допомогти дитині відчути свою потрібність. Різниця між підтримкою і нагородою визначається часом і ефектом. Нагорода зазвичай дається дитині за те, що вона зробила щось дуже добре, або за її досягнення в певний період. Підтримка, на відміну від похвали, може надаватись за будь-якої спроби або невеликого прогресу.

Коли я виявляю задоволення від того, що робить моя дитина, це підтримує її і стимулює продовжувати справу або робити нові спроби. Вона має задоволення від себе.

           Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму.

Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі "тягають" дитину з собою по місцях масового скопичення людей (варто згадати дні міста в Києві та інші подібні заходи), де поріг стресогенності оточення  значно вищий від дитячої норми.

Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина - це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається, у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зайвою зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які, як відомо, будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.

Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

Що ж треба зробити батькам, щоб для їхньої дитини школа не перетворилася в "школу горя", а стала "школою радості", як казав В.О.Сухомлинський?

Перше - це та атмосфера, яка панує у вашому домі, родині. Якщо немає злагоди між батьками і дітьми, немає взаємоповаги, - щасливе, спокійне життя для дитини неможливе. Дитина повинна мати дитинство. Любіть своїх дітей, не шкодуйте зайвий раз казати дитині ласкаве слово, підтримуйте її, похваліть її навіть тоді, коли вона не зовсім на це заслуговує, і ви побачите, як на ваше добре лагідне слово дитина відповість своїм добрим, шанобливим ставленням до вас, своїми добрими вчинками. Учені, психологи вважають, що дитина, яка в дитинстві була обділена ласкою, не може розвиватися так, як ті діти, котрі мали її достатньо. Ця дитина буде закомплексована, тобто не зможе стати особистістю, а якщо навіть досягне чогось у житті, то її постійно будуть охоплювати сумніви, вагання, вона не буде впевнена в собі. Особливе значення має погладжування дитини по голові. Це дає їй впевненість, віру у свої сили і, головне, в те, що її люблять і вона не є чимось зайвим. Не забувайте про це.

Дитинство - важливий період життя людини, це не підготовка до майбутнього дорослого життя, дитинство - це і є яскраве, неповторне, самобутнє життя. І від того, як воно проходить, хто веде дитину за руку в дитячі та юні роки, що ввійшло в її розум і серце з навколишнього життя - залежить те, якою людиною в майбутньому вона стане.

Дитина фіксує все: і те, як ви себе поводите, що і як ви кажете. І вона, як губка, вбирає в себе все -  і добре, і погане. Будьте прикладом для своїх малят.

Друге - в дошкільному і молодшому шкільному віці формується характер, мислення дитини, розширюється і доповнюється словниковий запас, відбувається мовленнєвий розвиток.

Не забудьте про те, що саме дошкільні і молодші шкільні роки великою мірою визначають майбутнє дитини.

Сухомлинський В.О. говорив, що перш ніж давати знання, потрібно навчити думати, сприймати, спостерігати. От і попрацюйте з дитиною трохи перед школою в плані її інтелектуального розвитку:

- читайте щоденно дитячі книжки;

- разом з дитиною спробуйте зробити невеличкі перекази того, що ви читали;

- дайте їй кілька запитань за текстом;

- дитина повинна володіти хоча б елементарними навичками говоріння, інакше на фоні інших вона буде відчувати себе неповноцінною і не зможе сприймати новий матеріал так, як інші діти;

- спробуйте розв'язувати маленькі задачі. Це можна робити у вигляді гри на подвір'ї, в лісі, де завгодно.

Яка ж то буде радість для дитини, якщо вона зможе відповісти бодай на кілька запитань учителя та одержати його схвалення.

Успіхи вашої дитини у навчанні, інтерес до нього великою мірою залежать від вас самих.

Третє - і дуже важливе. Саме те, як ваша дитина буде навчатися, як вона буде сприймати і пізнавати навколишнє життя, як вона буде запам'ятовувати, мислити, читати, писати, розв'язувати задачі - усе це цілком залежить від стану її здоров'я. Учені дійшли висновку, що приблизно у 85% всіх відстаючих учнів головна причина відставання - погане здоров'я, яка-небудь хвороба, найчастіше навіть непомітна для інших: приховані, замасковані дитячою жвавістю хвороби серцево-судинної системи, дихальних шляхів, шлунково-кишкові захворювання та інші відхилення від нормального стану здоров'я.

          У деяких дітей помітний блідий колір обличчя, брак апетиту. Батьки роблять аналізи, лікарі кажуть, що все в нормі, єдине, що може бути, — порушення обміну речовин. У чому ж причина? Очевидно дитина тривалий час знаходиться в приміщенні. У цьому разі вона втрачає не тільки апетит, вона втрачає інтерес до навчання, до розумової праці, без якої навчання неможливе.

Дитина повинна жити, працювати і навчатися в певним чином створених умовах. Тобто щоденно перебувати на свіжому повітрі, спати тільки при відчиненій кватирці, вранці вставати в один і той же час (07.00), увечері лягати в один і той час (оптимально о 21.00 – взимку, о 22.00 – влітку), їсти також слід в один і той же час, при цьому їжа має бути різноманітною, насиченою вітамінами та мікроелементами. Оскільки енергія, яка витрачається людиною в процесі діяльності відновлюється тільки за рахунок їжі; саме завдяки їжі дитина отримає поживні речовини, необхідні для роботи мозку, серця, легенів та інших органів.

Четвертий момент — стан фізичного розвитку дитини.

Діти постійно рухаються, вони люблять стрибати, бігати, гратися. Надайте цьому необхідну систему. Грайте з ними в рухливі ігри, які розвивають гнучкість, спритність і швидкість.

Влітку обов'язково привчайте дитину приймати літній душ, щоденно купатися в річці - це зміцнює нервову систему. Дитина загартовується, менше хворіє. Ці заходи сприятимуть правильному фізичному розвиткові вашої дитини, зміцненню її здоров'я.

         Зверніть увагу на гіповітаміноз, що може виникнути в дитини навесні. Починаючи з березня, у всіх дітей збільшується стомлюваність, виникає вітамінна недостатність, послаблюється опір організму до захворювань, вона стає млява, сонна, знижується працездатність, бажання вчитися, різко змінюється ритм взаємодії всіх систем організму. А відбувається це тому, що в організмі вичерпується запас вітамінів, а довга напружена розумова діяльність приводить нервову систему до втоми.

Як зняти психологічне напруження дитини?

           

        

 У “шкільному” житті  першокласники  стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють в конфлікти, відчуваючи невпевненість.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Способи зняття психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, хворобливість і хвилювання.

2. Фізичні навантаження

Найкращим  способом зняття нервового напруження є  фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри - футбол, волейбол, теніс.

3. Домашній затишок, спілкування з  четвероногим   другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образами, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.

7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікелін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.

8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

(Матеріали для бесід підібрано за порадами В.І. Шахненка ).

10. Гра

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має  для першокласників,   оскільки це та діяльність, без  якої  дитина шести років  не може нормально жити і розвиватись. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість  забезпечити  умови,  необхідні для розгортання справжньої гри: самоініціативність, добровільність, спонтанність,  необмежене мовне спілкування, невизначеність у часі. Тому  доцільно батькам  учнів першого класу  подбати про те, щоб діти достатньо гралися у вільний від шкільних занять час.  Причому,  чим більший вибір ігор, тим  легше  розкрити  індивідуальні  можливості   й обдарування кожної  дитини,  створити умови для її  повноцінного розвитку. 

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, дітей,  поведінку уявних персонажів, їх  ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми,  на чуттєвому рівні прилучається до   культури   середовища,  що її оточує. Другий фактор, яким  зумовлюється виховний вплив творчих ігор – реальні міжособистісні стосунки дітей  у процесі гри. Вони  мають величезне значення для подальшого розвитку особистості,   засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.

Діагностичний інструментарій

 Як визначити,  чи готова дитина до навчання у школі?

Проблема готовності дитини до шкільного навчання психологами та педагогами  розглядається з різних аспектів.

           Батьки традиційно зводять цю проблему до оволодіння  дитиною певними знаннями, уміннями та навичками (закладання певного обсягу знань з математики, вміння читати, писати друковані літери, мати елементарний лексичний запас з іноземної мови тощо) і майже ніколи не розглядають її комплексно, як розвиток інтелектуальної (розумової),  емоційно-вольової, мотиваційної, комунікативної сфери особистості.

          Орієнтиром у розумінні й визначенні рівня готовності вашої дитини до навчання може бути карта - характеристика готовності, яку розроблено психологами О. Проскурою та Р. Овчаровою.

У ній закладено три рівні готовності (високий, середній, низький), подано характеристику кожного рівня за основними параметрами шкільної зрілості:

·        психологічна та соціальна готовність;

·        розвиток шкільно-значущих психофізіологічних функцій;

·        розвиток пізнавальної діяльності;

·        стан здоров’я;

·        готовність батьків (що, на нашу думку, відіграє не останню роль).

Карта - характеристика готовності дитини до шкільного навчання

  І.   Психологічна та соціальна готовність до школи. (Обведіть номер позиції, яка відповідає  рівню готовності вашої дитини).

         А. Бажання вчитись у школі.

1. Дитина бажає вчитися.

2. Особливого бажання вчитися не має.

3. Вчитися не хоче.

Б. Навчальна мотивація.

1. Усвідомлює важливість та необхідність навчання, власна мета навчання  набуває самостійної привабливості.

2. Власна мета навчання не усвідомлюється, приваблює лише зовнішній бік  навчання.

3. Мета навчання не усвідомлюється, нічого привабливого в школі дитина не  бачить.

           В. Уміння спілкуватися та адекватно поводитися й реагувати на ситуацію.

1. Дитина легко вступає у контакт, правильно сприймає ситуацію, діє

     відповідно.

2. Контакт та спілкування ускладнені, реакція на ситуації не завжди

     правильна.

3. Важко вступає в контакт, має ускладнення у спілкуванні, в розумінні

ситуації.

           Г. Організованість поведінки.

1. Поведінка організована.

2. Недостатньо організована.

3. Поведінка неорганізована.

II. Розвиток шкільно-значущих психофізіологічних функцій

А. Фонематичний слух:

1. Порушень у фонематичній (звуковій) будові мовлення немає, мовлення правильне, чітке.

2. У звуковимові є окремі вади ( потрібна допомога логопеда).

3. У звуковимові переважають порушення ( обов’язкові заняття з

    логопедом).

         Б. Дрібні м’язи руки.

1.Рука розвинена добре, дитина впевнено володіє олівцем та ножицями.

2  Рука розвинена недостатньо, є напруження під час роботи олівцем та

    ножицями.

3. Рука розвинена погано.

В. Просторова орієнтація, координація рухів.

1. Дитина достатньо добре орієнтується у просторі, рухлива, рухи

    скоординовані.

2. Є окремі ознаки недорозвиненості орієнтації у просторі та координації

    рухів.

3. Орієнтація у просторі та координація погано розвинені, дитина

     малорухлива, незграбна.

       III. Розвиток пізнавальної діяльності

Інтелектуальна готовність - це оволодіння найпростішими формами мислення (поняттями, судженнями); розумовими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням); вона забезпечується розвитком допитливості, ініціативи, самостійності; формуванням умінь і навичок навчальної діяльності (планувати роботу, працювати в певному темпі).

 А. Рівень обізнаності.

1. Уявлення дитини про світ достатньо розвинене та конкретне. Дитина може розповісти про свою країну, місто, пори року, про рослини та   тварини.

2. Уявлення обмежене безпосереднім оточенням.

3. Знання навіть про безпосередньо навколишній світ обмежені,

   безсистемні.

           Б. Розвиток мовлення.

1. Мовлення виразне, граматично правильне.

2. Дитина має ускладнення у підборі слів, у передачі власних думок, мовлення недостатньо виразне.

3. Відповіді односкладні, у мовленні багато помилок, речення не закінчуються, слова треба "витягувати" з дитини.

            В. Пізнавальна активність та самостійність.

1. Дитина активна, завдання виконує з інтересом, не потребує додаткових  зовнішніх стимулів.

2. Недостатньо активна і самостійна, коло інтересів вузьке, потребує додаткових стимулів.

3. Під час виконання завдань необхідна постійна додаткова стимуляція;

    інтересу до навколишнього світу не виявляє, рівень активності й самостійності низький.

         Г.  Сформованість  інтелектуальних умінь  (аналіз,  порівняння, узагальнення, бачення закономірностей тощо).

1.  Дитина може визначати зміст ( навіть глибинний), аналізує, узагальнює, бачить і усвідомлює при порівнянні предметів і явищ відмінності, встановлює закономірні зв’язки.

2.  Завдання, що вимагають визначених умінь, виконує зі стимулюючою допомогою дорослого.

3. Під час завдань дитина потребує навчальної допомоги і підказки, сприймає важко, самостійного переносу засвоєних засобів діяльності на виконання схожих завдань немає.

 Д. Контроль діяльності.

1. Вміє зіставити результати діяльності з визначеною метою.

2.Самостійно дитина не може побачити відповідність результату і меті.

3. Результати діяльності зовсім не відповідають меті, що була поставлена. Але дитина цього не бачить.

 Е. Темп діяльності.

1. Відповідає вимогам вікової групи: вкладається у визначений час.

2. Нижчий за середні показники для певної групи.

3. Набагато нижчий від визначеного ліміту. Виконується менше третини  обсягу.

Увага!    Якщо в певних параметрах ви визначили рівень дитини на позиції 2 чи 3, вам необхідно:

1. Якомога раніше звернутися за спеціальною допомогою до психолога чи вчителя.

2. Знайти фахівця ( вчителя ), краще психолога, який би професійно визначив рівень готовності вашої дитини до школи (саме в тому параметрі, де є відставання).

3. Включити дитину в систематичну підготовку до школи  ( відвідування логопедичних занять, класів підготовки, центрів чи курсів психологічної адаптації до школи, які діють при всіх приватних закладах освіти, звернутися за індивідуальними консультаціями до вчителя, психолога). Самому зайнятися цим, керуючись спеціальною літературою.

         4. Не звинувачувати дитину, не залякувати її шкільним майбутнім, а переглянути і скорегувати ті умови, в яких виховується дитина, можливо, щось змінити у вашому спілкуванні з дитиною в родині.

 Тест

«Чи хоче дитина йти до школи?»

 

          Насамперед дізнайтеся, чи хоче ваша дитина йти до школи.

Зверніть­ся до неї зі словами: «Якби хтось став за тебе говорити, погодилася б чи ні з цими словами?»

 1. Коли я піду до школи, у мене з'явиться багато нових друзів.

2. Мені цікаво, які в нас будуть уроки.

3. Думаю, що буду запрошувати на свій день народження увесь клас.

4. Мені хотілося б, щоб урок тривав довше, ніж перерва.

5. Цікаво, що в школі пропонують на сніданок?

6. Коли я піду до школи, то буду гарно вчитися.

7. Найкраще в шкільному житті — це канікули.

8. Мені здається, у школі більше цікавого, ніж у дитячому садку.

9. Мені хочеться в школу, тому що діти з мого будинку вже навча­ються.

10. Якби мені дозволили, я б пішла учитися торік.

 Усього позитивних відповідей...

 Обведіть номери висловлювань, із якими ваш малюк погодиться, а потім порахуйте кількість позитивних відповідей.

Сума 1—3 бали — ваша дитина вважає, що непогано живе і без школи. У цьому випадку вам слід замислитися над причинами такої думки.

Сума 4—8 балів — так, у школу хочеться, але в основному вона мріє поки що про нові ігри і друзів.

Сума 9—10 балів — вам не варто тривожитися. Добре, якщо ваша дитина збереже таке ставлення до школи на найближчі десять-одинад­цять років

Тест

« Що він знає про школу?»

        

      Визначте, що знає про школу ваш малюк.    Адже вже першого вересня в нього виникне багато запитань і складних ситуацій. Для вас ці дитячі тривоги здаватимуться дрібницями, а для нього найважчими зав­даннями. Будьте завбачливі і допоможіть дитині заздалегідь. Отже, вихід із майбутнього скрутного становища.

     Запитайте малюка:

1. Як звертаються до вчительки?

2. Як привернути до себе увагу, якщо потрібно про щось запитати?

3. Що сказати, якщо потрібно вийти в туалет?

4. Що таке урок?

5. Як дізнаються, що пора починати урок?

6. Що таке перерва?

7. Для чого потрібна перерва?

8. Як називається стіл, за яким діти пишуть?

9. На чому пише вчитель, коли пояснює завдання?

10. Що таке оцінка?

11. Які оцінки гарні, а які погані?

12. Що таке шкільний щоденник?

13. У класі вчаться діти одного віку чи різного?

14. Що таке канікули?

 Важливо, щоб дитина відповіла принципово правильно, можна і без уточнень.

 Порівняйте її відповіді з правильними:

1. На ім'я і по батькові, на Ви.

2. Мовчки підняти руку, так, щоб її було видно.

3. Підняти руку і сказати: «Вибачите, можна вийти?»

4. Це той час, протягом якого діти вчаться чогось нового: слухають пояснення вчителя і відповіді учнів, роблять вправи і не виходять із класу.

5. Дзвенить дзвоник, коридори порожніють, діти біжать у класи.

6. Перерва — це проміжок часу між уроками.

7. Перерва потрібна для того, щоб діти могли вийти з класу, відпочи­ти, пограти, поснідати.

8. Парта.

9. Вчитель пише на дошці.

10. Оцінка — це цифра, якою оцінюють успіхи: правильно або неправильно, добре або погано учень виконав завдання.

11. Щоденник — це такий зошит, куди вписується розклад уроків, діти записують домашнє завдання, а учитель виставляє оцінки.

12. В одному класі вчаться звичайно діти одного віку, одного року народження.

13. Канікули — це перерва в навчанні на кілька днів, а також на все літо; після літніх канікул діти йдуть у наступний клас.

 Якщо дитина відповіла правильно:

 — на 13—14 запитань — у шкільних правилах для неї не буде неспо­діванок;

— на 7—10 запитань — непогано, але можна поговорити або почи­тати про школу;

— на 4—6 запитань — необхідно докладніше поговорити про шкільні правила і повернутися до гри;

— на 1—3 запитання — а чи ходили ви самі в школу? Пограйте в ту саму гру, придумавши нові запитання, і попросіть бути вчителем кого-небудь із знайомих

Тест

 «Чи хоче малюк іти до школи і що його там приваблює»

1.     Якби були дві школи - одна з уроками російської мови, математики, читання, співу, малювання і фізкультури, а інша лише з уроками співу, малювання і фізкультури, - в якій з них ти хотів би вчитися?

2.     Якби були дві школи - одна з уроками та перервами, а інша лише із перервами і жодних уроків, - в якій з них ти хотів би вчитися?

3.      Якби були дві школи - в одній ставили б за хороші відповіді оцінки, а в іншій давали б солодощі і іграшки, - в якій з них ти хотів би вчитися?

4.     Якби були дві школи - в одній можна вставати лише з дозволу вчительки і піднімати руку, якщо ти хочеш щось запитати, а в іншій можна робити на уроці все що хочеш, - у якій з них ти хотів би вчитися?

5.     Якби в класі у вас захворіла вчителька і директор запропонував би її замінити іншою вчителькою або мамою, кого б ти вибрав?

6.     Якби були дві школи - в одній задавали б уроки додому, а в іншій ні, - в якій з них ти б хотів вчитися?

7.     Якби мама сказала: "Ти у мене ще зовсім маленький, тобі важко вставати, робити уроки. Залишайся в дитячому садку, а в школу підеш на майбутній рік", - погодився б ти з такою пропозицією?

8.     Якби мама сказала: "Я домовилася з вчителькою, що вона ходитиме до нас додому займатися з тобою. Тепер тобі не доведеться ходити вранці в школу", - погодився б ти з такою пропозицією?

9.     Якби твій друг (подружка) запитав, що тобі більш всього подобається в школі, що б ти йому відповів?

Проаналізуйте відповіді дитини. За кожну правильну відповідь дається 1 бал, за неправильну - 0 балів. Якщо маля набрало 5 балів і більше, можна сміливо сказати, що він внутрішньо готовий до школи.

Добре було б простежити за тим, як грає ваше дитина з іншими дітьми, чи уміє грати "за правилами" не лише з однолітками, але і з дорослими.

         Якщо результати тестування вас чогось бентежать, зверніться за допомогою до фахівців. Можливо, у вашому дитячому садку є психолог, який відповість на всі ваші питання, розвіє ваші сумніви.

 Рекомендована література

1.     Дмитриева О.А. Скоро в школу. Психологические особенности детей дошкольного возраста. 6-й год жизни. – Х.: «Основа», 2009.-189с.

2.     Баркан, А.И. Его Величество Ребёнок какой он есть. Тайны и загадки. – М.: АО «СТОЛЕТИЕ», 1996. – 368 c.

3.     Бачина, О.В., Коробова Н.Ф. Пальчиковая гимнастика с предметами. Определение ведущей руки и развитие навыков письма у детей 6-8 лет. Практическое пособие. – АРКТИ, 2008. – 87 c.

4.     Белкина, В.Н. Дошкольник: обучение и развитие. Воспитателям и родителям. / В.Н. Белкина, Н.Н.Васильева, Н.В. Белкина и др. - Серия: «Детский сад: день за днём». – Ярославль: «Академия развития», «Академия К˚», 1998. – 256 c.

5.     Бикеева, А.С. Семья особого назначения, или Рецепты позитивного родительствования на каждый день. – М.: Генезис, 2009. – 224 c.

6.     Васильева, Н.Н., Новоторцева, Н.В. Развивающие игры для дошкольников. Популярное пособие для родителей и педагогов. – Ярославль: Академия развития, 1996. – 208 c.

7.     Гиппенрейтер, Ю.Б. Общаться с ребенком. Как?. – М.: АСТ Издание 6-е, стереотипное, 2007. – 240 c.

8.     Кислинская, Т.А. Гениальность на кончиках пальцев: Развивающие игры-потешки для детей от 1 года до 4 лет. В помощь дошкольному психологу. – М.: Генезис, 2008. – 118 c.

9.     Колесникова, Е.В. Готов ли ваш ребенок к школе?. – Ювента, 2001. – 32 c.

10.                                                                                                                                                                                    Круглова, Е.А. Как помочь ребенку успешно учиться в школе. – Спб.: Питер, издание 1-е, 2004. – 128 c.

11.                                                                                                                                                                                    Ледлофф, Ж. Как вырастить ребенка счастливым. Принцип преемственности. – М.: Генезис, 5 изд., 2008. – 207 c.

12.                                                                                                                                                                                    Мухина В.С. Детская психология/ под. Ред. Л.А. Венгера. – М., 1985-272с.

13.                                                                                                                                                                                    Осипова, А.А Диагностика и коррекция внимания. Программа для детей 5-9 лет. – М.: Сфера, 2002. – 104 c.

14.                                                                                                                                                                                    Семенович, А.В. Эти невероятные левши: Практическое пособие для психологов и родителей. – М.: Генезис, 4-е изд., 2009. – 250 c.

15.                                                                                                                                                                                    Сиротюк Упражнения для психомоторного развития дошкольников. – АРКТИ, 2008. – 60 c.

16.                                                                                                                                                                                    Степанов, С.С. Азбука детской психологии. – М.: Сфера, 2004. – 128 c.

17.                                                                                                                                                                                    Хухлаева, О.В. Практические материалы для работы с детьми 3-9 лет. Психологическая работа с детьми. Психологические игры, упражнения, сказки. – М.: Генезис, 2-е изд., 2007. – 176 c.

18.                                                                                                                                                                                    Яковлева, Н.Г. Психологическая помощь дошкольнику. Книга для родителей и воспитателей. – М.: Сфера, 2002. – 108 c.